ТЕМА: ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «ПОТЕРЧАТА»

МЕТА: познайомити учнів із казкою В. Королів – Старого «Потерчата», подати відомості про гуманістичні ідеї письменника, висвітлити переносне значення казки, розвивати вміння вдумливо й виразно читати казку, зв’язно  переказувати її зміст, учити учнів оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро та зло як у казках, так і в житті; формувати вміння усвідомлювати важливу потребу уважного ставлення до ближнього, любові до нього; виховувати доброту, чуйність, порядність.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору,презентація

Хід уроку

I.                  Організаційний момент

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель. Сьогодні в нас незвичайний урок, тож давайте посміхнемось один одному. Візьміть у руки паперові смайлики і покажіть який у вас настрій на початку уроку .

                                                

II.               Актуалізація опорних знань учнів

1.     Що таке казка?

2.     Які народні казки про нечисту силу ви знаєте?

3.     Як закінчуються названі вами казки про нечисту силу?

III.           Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

        Сьогоднішній урок, як я вже казала, — незвичайний, бо ми зустрічаємося з... казкою. А казки люб­лять і дорослі, і діти. Як ви думаєте, чому?

  

  Формулювання очікувань

    

Учні повинні:

знати: зміст казки «Потерчата»; основну думку твору;

уміти: виразно читати; характеризувати персонажів казки; давати власну оцінку вчинкам; створювати словесні портрети.

Метод «Мікрофон»

—              А що б ви хотіли розглянути на уроці? Що б додали?

—               Що ви очікуєте від уроку?

(відповіді учнів)

IV.           Вивчення  та закріплення нового матеріалу

1.       Вступне слово вчителя.

     Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитинстві, назавжди відкладають у серці “зернятка людяності, з яких складається совість”. Ви, напевно, теж помітили, що казки не лише приносять естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя – вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукала нас і казка Василя Короліва-Старого «Потерчата».
         Народна уява витворила багато фантастичних істот — добрих духів, які допомагають людям у житті, а ще більше злих, що на­магаються їм   зашкодити.

   Письменник Василь Королів-Старий зацікавився цією темою і написав збірку казок «Нечиста сила», уявивши відьом, домовиків, потерчат, лісовиків зовсім по-іншому. Існує багато українських народних казок про нечисту силу. Вони відносяться до групи – чарівні казки.

2.       Бесіда

-         Що саме ви знаєте про письменника?

-         З яким твором ви вже знайомі?

-         Про що розповідається у казці  «Потерчата»?(стислий переказ казки учнями)

-         Назвіть героїв казки . На які дві групи їх можна поділити?

Реальні                                              Фантастичні

Дяк Оверко                                Потерчата

Дячиха Євпраксія                      Домовик
                                                    Хуха, Русалки

                                                   Водяник, Лісовик, Відьма

3.       Повідомлення дослідників

Домовик (похатник, господар, хованець, служка, помічник). Українці уявляли Домовика так, як і інші народи. Іноді його вва­жали істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше Домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що Домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте Домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить. Образ Домовика як опікуна родинного вогнища переплітається з об­разом домашнього чорта — Дідька. Існувало повір'я, що Дідько сидить у курячому яйці і його може виховати кожен, хто виносить його дев'ять днів під пахвою. Заможні господарі прагнули мати собі таких опікунів і регулярно ставили для них у куточку їжу.

Водяник — різновид нечистої сили. Як і всі духи, що є на землі, Водяник, згідно з українськими легендами про створення світу, походить від чорта. ІЗог скинув чорта та злих духів з не­ба і кожен із них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав «Амінь», то хто де був, там і залишився: у воді — водяник, у бо­лоті — болотяник, у лісі — лісовик.

Проте вірування у Водяників походить іще з давніших, язич­ницьких часів і пов'язане з поклонінням слов'ян божествам вод­ної стихії.

Водяник мав вигляд старезного діда, покритого водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перетворюватися на різні істо­ти — дитину, козла, собаку, качура, рибу. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та опікувався риба­ми. Жив здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати річки, топити людей.

Русалка. Один із найколоритніших персонажів української демонології, уособлення небезпечної водяної стихії.

Русалки — це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні рі­чок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і во­дять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочують.     

За поширеними уявленнями, Русалками ставали молоді ді­вчата, котрі втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти. Оберегом від них були хрест та полин.

Мара, Марюка — міфічна богиня зла. Пізніше образ Мари уо­соблював хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Мислилася страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що насідав на сонну людину, а коли та прокидалася, то Мара миттю зникала.

   Потерчата — загублені діти або байстрята (діти, народжені поза шлюбом, без батька). За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно пере­бувають на межі двох світів — цього і того. Такими межами вва­жалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота. Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.

Єдиним порадником від потерчат, що чіпляються за кожного перехожого, в народній міфології вважалися щенята-ярчуки — найперший щенячий виводок. Вважалося, що їх не бере ніяка нечиста сила і Потерчата бояться їх найбільше. Тому ще в першій третині XX століття кожен житель Полісся, якому доводилося час­то бувати в дорозі, намагався розжитися саме на такого пса.

4.Бесіда за змістом твору

- Хто є головними героям казки? Назвіть їх.

- Куди  пішов дяк Оверко?

-Хто чекав дяка Оверка вдома?

-За що любив Домовик свого господаря?

-Чому автор вважає Домовика порядним домовком?

-Якими рисами характеру наділений Домовик?

-Доведіть, що Домовик – справжній охоронець оселі.

-Що свідчить про порядність Домовика?

-Хто попередив Потерчат, щоб ті заздалегідь розсвітили свої каганці і показали дорогу Оверкові?

-Як Потерчата допомагали дяку? (Зачитати уривок).

-Чому Дяк Оверко так злякався Потерчат?

Хто і як допоміг Оверкові вибратися з болота?

-Кого і що дяк і дячиха намагаються протиставити «нечистій силі»?
-Виразно прочитайте опис зовнішності дяка після того, як він повернувся після подорожі по болоту. Що цим висміюється?

-До якого висновку нас підводить автор?

- Чого навчає казка «Потерчата»?

-Які моральні цінності стверджує письменник у цьому творі?

Визначити основну думку казки ( навколо набагато більше носіїв добра, ніж зла, людині треба бути лише трохи уважнішою до навколишнього світу)

4.Робота в зошитах
Тема: відображення позитивної ролі «нечистої сили» (потерчат, Домовика), які всіляко намагаються застерегти людину (дяка Оверка), хоча і віруючу в Бога,від небезпеки, будь-якого лиха.
Ідея: уславлення прагнення демонологічних сил творити добро, виявляти чуйність, відповідальність за доручену справу; висміювання пияцтва

5.Презентація малюнків.

6.Характеристика образу Домовика

-Порядний;

-доброзичливий;

-відповідальний;

-добрий;

-мудрий;

-турботливий.

1.     Гра «Так чи ні»

1.     Домовик любив дяка, бо той був веселим чоловіком.

2.     Домовик ніколи не дбав про своїх господарів

3.     Потерчата були величезним створінням.

4.     Дяк не розумів потерчат, тому й боявся їх.

5.     Домовик перетворився на вербу й допоміг вибратися дяку з болота.

6.     Потерчата витягнули дяка з багна.

7.     Хухи світилися зеленими вогниками, щоб указати Оверкові дорогу додому.

V. Підсумок уроку

Метод «Як ти міркуєш?»

-Чому ж це Домовика, Відьму, Потерчат, Водяника, Русалок називають «нечистою силою»? Яка ж це «нечиста сила»? А ви як думаєте?

-Чим закінчується казка?  Що перемагає – добро чи зло?
-    Якими постають у казці людини, а якими – міфічні істоти?
-  Як дяк ставиться до потерчат?
-    А вони до нього? Чому?
-  Що повинна робити людина для добра?
-  Яке враження справила на вас казка?
-  Що автор хотів нею передати?

Учитель. У казці В. Короліва - Старого «Потерчата» висловлена непохитна віра, що безкорисливе добро неодмінно переможе чорне зло, що правда подолає страшну кривду і між людьми запанує взаєморозуміння, любов і справедливість. 
VI. Домашнє завдання

Скласти план казки, намалювати ілюстрації до твору.